|
 |
Лихогляд
Ольга Захарівна
|
Лихогляд Ольга Захарівна народилася 24 січня 1942 р. в селі Червоний Степ Калинівського р-ну Вінницької обл. Навчалася в Голубівській та Заливанщинській ЗОШ. Від 1960 р. – мешканка м. Хмельницького. У 1966 р. закінчила Львівський технікум електрозв'язку, працювала за фахом.
Перше широке оприлюднення поезії Ольги Лихогляд відбулося на українському республіканському радіо, коли у популярній програмі «Від суботи до суботи» заслужений артист України Анатолій Литвинов на всю Україну прочитав гумореску Ольги Лихогляд «Чому плачуть багаті», присвячену ювілейній даті відомого поета-гумориста Павла Глазового.
У співпраці з місцевими митцями (М. Люшнею, І. Пустовим, О. Толстиковою) створила низку пісень, серед яких «Хмельничанки» (1997 р.) та «Гімн зв'язківців». ЧленХмельницької літературної спілки «Поділля» (з 1993 р.) Поезії авторки друкувались на сторінках багатьох видань (літературно-мистецький журнал «Доля»; журнал «Педагогічний вісник»; посібник «Школа сімейного виховання»; збірках поезій «Плекаймо час добра» та «При світлі вічного вогню»; альманах «Творче Поділля» (1993-2003 рр.); пісенники «Рідне місто моє» і «Добрий день вам, люди»).
Але з чого ж розпочався творчий шлях поетеси? Колись до четвертокласниці Ольги Лихогляд звернулась вчителька з проханням написати гумористичний вірш про хлопчика Петрика, який не хотів працювати на пришкільному квітнику. Учениця виконала це доручення і відмінник Володя (у одязі «Перцю») прочитав цей вірш перед усіма школярами. Успіх був неймовірний, Петрика критика пройняла, вчителька задоволена, а для Ольги ця шкільна подія запам'яталася як перший поетичний крок.
До цього часу Ольга Захарівна дивується, чому саме їй вчителька дала таке доручення, адже ніякого поетичного підґрунтя в родині не спостерігалося. Батьки – Людмила Яківна та Захар Семенович (пропав безвісти на фронтах Другої світової війни) – були працівниками споживчої кооперації, старша сестра Галя стала фельдшером-акушером, брат – фахівцем радіорелейного зв'язку. Сестра Галя гарно співала і часто запрошувала під грушу молодшу Олю до співу дуетом. Непогано виходило, бо навіть перехожі зупинялися і слухали.
Якщо говорити про серйозний початок поетичної творчості авторки, то варто сказати, що все почалося з кохання… чужого. Знайома дівчина закохалася у юнака і не знала, як йому про це сказати, ось і попросила Ольгу написати вірші, які згодом надіслала коханому. Від юнака надійшла відповідь – схвальний відгук на вірші. Не будемо вдаватися до подробиць цієї поетичної історії, але згаданий епізод став також своєрідним визнанням поетичної творчості Ольги Лихогляд, що надало наснагу творити.
Трудовий шлях авторки розпочався у 1960 році. У той період вона обиралася депутатом Хмельницької міської ради, навчалася у Львівському технікумі електрозв'язку і як у школі, так і на виробництві – Хмельницькому підприємстві електрозв'язку «Укртелеком» – Ольга Захарівна брала активну участь у художній самодіяльності і неодмінно була редактором стінних газет. Вірші для стіннівок – це також тоненькі ниточки до загального творчого полотна авторки. Добрий і теплий відгук з побажаннями писати і вдосконалюватися Ольга Лихогляд отримала від Світлани Кабачинської (редакція хмельницької обласної газети). Окрилена добрими побажаннями, Ольга Захарівна два роки студіювала журналістику при редакції газети «Радянське Поділля», де слухала лекції таких відомих на Поділлі журналістів та кореспондентів, як: Шумахер, Дайчман, Коваль та інших майстрів пера – і, отримавши диплом №344, як позаштатний кореспондент публікувала свої творчі доробки в ЗМІ.
Нині хмельничанку Ольгу Лихогляд читачі знають як поетесу, авторку майстерно написаних віршів для дітей і дорослих.
|
|
Викладачем музичного училища Оленою Толстиковою вірші «Веселої вертушки» було перетворено на пісні і нею ж було створено дитячий ансамбль «Золотий ключик». Малята ансамблю співали ці пісні у телевізійній програмі режисера Лідії Герман та ведучої Наталії Білявської «Грайлик-читайлик», виступали в бібліотеках міста, на підприємствах – і мали шалений успіх. На даний час солісти ансамблю уже дорослі і закінчують музичні училища, гуманітарно-педагогічні академії, консерваторії та з приємністю згадують своє дитинство з «Веселою вертушкою». І на даний час ця книжечка серед малят дуже популярна і читабельна.
|
Засинають в небі зорі,
Люлі-люлі, ніч надворі.
Вітер тиху колисанку
Нам співатиме до ранку...
|
 |
|
|
|
На зустрічах з дітьми Ольга Захарівна розповідає маленьким читачам, що прототипом головного персонажу книжечки стала реальна, весела, грайлива киця, яка рятувала своїх, ще сліпеньких кошенят – кількох винесла в зубах із охопленого пожежею горища, а кого не встигла винести – закрила своїм тілом і згоріла разом з ними. Цей материнський подвиг заслуговує книги-присвяти, але щоб маленьких читачів не засмутити, у книзі зображені лише веселі витівки Киці, бо на те вона й Киця-Витівниця.
|
|
Кицю, ось тобі задача:
Фрикадельок вісім, бачиш?
Відніми чотири, Кицю,
Скільки лишиться у мисці?
Наша Киця в цьому зналась:
З'їла всі, та й облизалась.
Підморгнула потім оком:
Ой, які смачні уроки!
|
|
|
|
Назва наступної книжечки "Новорічне коло" говорить сама за себе, бо це книга-гра і цей сценарій можуть використовувати вихователі дошкільних та молодших шкільних закладів для новорічних свят.
Граючи, діти вникають у сутність таких загальнолюдських понять, як дружба, родина, держава, що сприяє духовному збагаченню та вихованню особистості.
Всі зібрались, і тепер
Перше слово скаже Мер.
Він почне веселе свято
І чарівним діамантом,
Що вогнем горить-сміється,
До ялинки доторкнеться.
|
|
|
Ольга Лихогляд видала збірку поетичної лірики для дорослих "Люблю, молюсь, і плачу, і сміюся..." та два вінки сонетів: "Одвічна філософія любові" і "Пробудження весни", –порушивши усталений імідж дитячої поетеси. Ці видання розраховані на широке коло читачів, особливо молоді, бо тут оспівується вічна тема любові.
У поетичній збірці зібрані вірші, найдорожчі серцю поетеси.
П'ять розділів збірки дарують різноманіття тематики: «Україна, колиска сонячна», «Чарівний мінор листопаду», «Жоржиновий вогонь», «Серед сяйва свічад», «Всесвіт на долоні». І в кожному з них по-особливому звучать вірші поетеси: то захоплюючий політ життя, то печаль осені барвистої, то палке кохання, то зоряна радість.
|
 |
У ліричній збірці сонетів «Одвічна філософія любові» поетеса звертається до складної форми віршування – сонетів, що вимагають від поета чималої винахідливості. Саме сонетами освідчувалися у коханні ще з часів середньовіччя. Ця цікава форма віршування не втратила своєї актуальності і в наш час.
Складається він з 15 сонетів, п'ятнадцятий – з перших рядків попередніх чотирнадцяти, причому кожен сонет закінчується тим рядком, яким починається наступний. Збірка «вінок сонетів» розкриває нам світ духовної краси людини, доброти і любові.
|
|
Прекрасне все,
наповнене любов'ю
У цім рожевім світі таїни.
Осінній дощ не видасться сумним,
Любов ясна погодою любою. |
|
 |
Збірка «Пробудження весни» – це другий «вінок сонетів» авторки. Пробудження природи, почуттів і мрій, роздуми про вічне і миттєве – такі головні мотиви цієї збірки.
Поетеса пропонує читачам ознайомитись з цікавою формою написання сонетів – «вінок сонетів». Вірші збірки мелодійні, запам'ятовуються своєю ліричністю, гармонійністю, весняним настроєм. Пробудження весни, як і пробудження людської душі, – в очікуванні тепла, сонця і любові.
|
Тобі дарую, цвіт весни – бери!
Дарую неба синього безодню.
Дарую слово, сказане сьогодні,
Усі дощі, веселки і вітри.
|
 |
|
 |
Разом з книжечкою «Р-Р-Рипулька» юні читачі легко навчаться вимовляти звук «Р». Кожне слово в цих маленьких віршиках, які складають основу книжки, починається з літери «Р». Ця книжечка може використовуватися як посібник для роботи з дітьми, вихователями дошкільних дитячих закладів та батьками.
Мініатюрні вірші, створені на основі цього звуку, допомагатимуть дітям тренувати чітку і гарну вимову.
|
|
Стала "Р" у слово кожне
І вже зміст збагнути можна.
Тож тренуй вимову "Р",
3 "Р" бери любий бар'єр.
|
|
 |
Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Маленькі читачі разом з книжечкою можуть пожартувати, погратися, багато нового дізнатися про хліб. Закінчується книга піснею «Батьківщина моя», слова і музику якої написала талановита подільська поетеса Ольга Лихогляд.
Сподіваємось, що прочитавши цю книжечку, читачі із більшою повагою будуть ставитися до хліба.
|
Щиро просимо до хати,
до столу, звісно
Хліба - солі скуштувати,
Заспівати пісню.
|
 |
|
 |
Ця книга творилася кілька років, авторка фотографувала сучасні робочі процеси та працівників, зібрала багато матеріалу, архівних документів, старих фотокарток, спогадів ветеранів, з якими працювала, а також розповідей про тих зв'язківців, які вже давно відійшли у вічність.
Завдяки цьому виданню авторки навіки залишаться в історії нашого Поділля забуті старі та нові невідомі імена працівників зв'язку. Приємно, що видання цієї виробничої епопеї взяв на себе директор Хмельницького обласного архіву, академік Української Технологічної Академії, заслужений працівник культури України Петро Якович Слободянюк. Книги розіслано усім архівам України.
|
 |
Так любо-мило розмовляти своєю рідною мовою - мовою твоїх дідів-прадідів і чути її звучання на рідній землі. Багато труднощів зазнала і здолала українська мова на шляху до нашого сьогодення, але, незважаючи на важкість злету, мова все-таки посіла своє належне і почесне місце в нашій державі.
У книзі "На щастя, на долю – українською мовлю", яка є поетичним освідченням у любові рідній мові, кожен читач знайде саме той вірш (любисток), який його цікавить, яким коротко і чітко можна сказати більше, важливіше та яскравіше, аніж упродовж тривалої розмови, полеміки.
Тож нехай цей поетичний матеріал знадобиться дорослим і дітям на всі випадки культурного спілкування.
|
|
