|
Матеуш
Віталій Олексійович
|
|
Матеуш Віталій Олексійович народився 1 січня 1950 року в с. Ягідне (раніше Калівка) Муровано-Куриловецького району, що на Вінниччині. У 1965 році закінчив 8 класів Бахтинської середньої школи Вінницької області, в 1968 році – фармацевтичне відділення Хмельницького медучилища, в 1976 році – з відзнакою фармацевтичний факультет Львівського медінституту. В 1976-2007 роках працював у місті Хмельницькому інспектором обласного аптечного управління (тепер ДП ДАК «Ліки України» у Хмельницькій області), у 2009-2010 роках – спеціаліст (фармацевт) Хмельницької обласної бази спецмедпостачання.
Віталій Олексійович – надзвичайно плідний письменник: автор багатьох книжкових видань та публікацій у пресі, гуморесок, усмішок, заміток, а також окремих книжок. Серед них є книги, присвячені Тарасові Шевченку: «Екслібриси 2000-го року» (включені переважно екслібриси на Шевченківські теми), «Шевченківські екслібриси» та «Коли буде Міжнародна Шевченківська премія?». Вони вийшли у видавництві «Евріка» м. Хмельницького в 2001 році. Автор досить наполегливо займається дослідницькою діяльністю життя і творчості Тараса Шевченка. Результати вражаючі. Багато інформації звучить вперше саме з його книг. Він її систематизує, подає в часі й просторі. Це цікаво й викликає інтерес читачів.
У літературній творчості утверджує гуманістичний реалізм, розробляє альтернативне літературознавство, займається літературним психоаналізом, розкриває нові сторінки життя і творчості славетних і маловідомих українських письменників. Автор багатьох книжкових видань і публікацій у пресі.
У його доробку нараховується вісімдесят шість книжок. Тематика творчості багатопрофільна: проза, дослідництво, колекціонування, публіцистика. Понад 20 книжок Віталія Олексійовича включені в «Книгопанораму» журналу «Кур'єр Кривбасу», яка на кращих зразках показує книговидання України, представляючи добірні книжки сучасників і сучасні видання класиків.
На постійне зберігання взяли книжки В. О. Матеуша українські музеї: Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Львівський історичний музей, Тернопільський, Волинський, Вінницький, Сумський, Кіровоградський краєзнавчі музеї та інші.
У своїх творах В. О. Матеуш суттєво доповнив літературні портрети деяких українських письменників, серед яких Олесь Гончар, Василь Бережний, Василь Юхимович, Степан Гостиняк, Оксана Забужко, Емма Андієвська, Павло Загребельний, Ігор Качуровський, Петро Сорока, Ніла Зборовська, Анатолій Погрібний, Микола Магера, Петро Федотюк, Богдан Костюк, Галина Тарасюк, Павло Гірник, Іван Кубицький, Андрій Содомора, Любов Горбенко, Надія Ковалик, Григорій Косинка, Ольга Стрілець, Ліна Костенко, Сергій Плачинда, Микола Рябчук та інші.
Член Всеукраїнської творчої спілки «Літературний форум» з 2007 року і Хмельницької міської літературної спілки «Поділля» з 2008 року.
|
«Від Шевченка до сучасної літератури» (2012)
Саме тут зібрані матеріали з різних книжкових видань автора, що видавалися у 2002-2011 роках.
Автор прагне утвердити доказову літературну критику, що має такі ознаки: компетентність, конкретність у своїх незалежних критичних творах, які відзначаються оригінальною формою. Показані деякі прояви впливу Тараса Шевченка на радянську сучасну українську літературу, дещо нове сказано про Григорія Косинку, Ольгу Стрілець, Ярослава Галана і наших сучасників в українській літературі.
|
|
|
«Студентське життя» (2010)
Роман «Студентське життя» (2010) – це, насамперед, щоденник. Тут відтворено яскраве життя-буття студентів Львівського медінституту, які уособлюють усе радянське студентство сімдесятих років минулого століття. Тут є і замальовки Львова, фіксованість певних настроїв у всій їх мінливості й пересічності.
«Студентське життя» – метафора, за якою: побут, інтереси, прагнення молоді при підневільній системі. Автор образною мовою малює різні ситуації навчання, дозвілля, побуту студентів, а через ті образи розкриває епоху. Є навіть вислови-«зблиски»: «Цей вогонь не старіє, а залишається завжди юним…вогонь не старіє, а зникає таким самим молодим, як при народженні…я без перешкод увійшов в царство казкових рослин, далеких від буденних людських турбот».
|
Цей твір є рідкісним в українській літературі повним студентським романом, що охоплює навчання від вступу до випуску. В ньому демонструється відродження реалізму через один з неореалістичних методів – гуманістичний реалізм. В основі реальні події, що створюють враження документальності, та насправді цей твір псевдодокументальний, бо у деталях містить відхилення від дійсності. |
|
«Краплини народної мудрості» (2006)
У книжечці «Краплини народної мудрості» (2006) зібрані приказки, прислів'я та інші зразки народної творчості, переважно з Поділля. Деякі навіть з коментарями. Багато актуальних матеріалів подано і в додатках: відгуки на твори автора, факти сталінського терору, а також листи відомого архітектора Ігнащенка.
|
|
|
«Філософія літератури» (2013)
«Філософія літератури» (2013). Загальною філософською основою даної книги є власна філософія автора, яка названа матеріалізмом Матеуша, саме так назвав її у 1975 р. (тоді ще у вигляді прогнозу) однокурсник автора Петро Когда.
Тут закономірності літературознавства розглядаються з філософського погляду; застосовуються нові та оновлені філософські категорії; показані деякі закономірності художньої літератури і літературознавчого психоаналізу, відкриті автором, зокрема, нова класифікація стилістичних фігур; психоаналітична теорія сновидінь, пов'язана з літературою; запропоновані деякі теоретичні і методологічні новинки.
Добрими словами у книзі-дослідженні згадані майстри слова минувшини та сучасності.
|
|
|
|
«Елід» (2014)
«Елід» (2014) – незвична книга, яка вмістила у собі класифікацію довідково-енциклопедичних видань. Тут утверджується правда великого українського патріота Василя Чепурного і розкритикована книга його знаменитого противника, опубліковані і доповнені коментарями два листи легендарного мольфара Нечая до автора, розповідається про непублічного поета-шістдесятника Івана Томаша, а також багато іншого.
|
|
|
«Майстер слова і колекціонер Анатоль Курдидик» (2015)
«Майстер слова і колекціонер Анатоль Курдидик» (2015) – книга про заслуженого, але маловідомого українського канадця Анатоля Курдика – письменника, журналіста, громадського діяча, колекціонера. Розповідь про нього продовжена, адже ще у 2001 році Віталій Матеуш написав про головного героя переважно як про збирача і хранителя українських культурних цінностей, носія українського духу в далекій від нас Канаді.
|
|
|