|
Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко
(18(29).11.1778-8(20).08.1843 рр.)
 Справжнє його прізвище – Квітка, літературний псевдонім Грицько Основ'яненко. Він є основоположником художньої прози в новій українській літературі, відомим громадсько-культурним діячем.
Народився Григорій Федорович у с. Основа (нині в межах міста Харків). Походив із козацько-старшинського роду. Початкову освіту отримав удома, згодом навчався в школі при монастирі. У 23 роки вступив до Курязького монастиря, але через чотири роки повернувся до світського життя.
Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806-07 рр.), був секретарем дворянських зборів, повітовим предводителем дворянства (1817-28 рр.), згодом – головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 р. – його директор), Благодійного товариства (1812 р.), Інституту шляхетних дівчат (1812 р.), Харківської губернської бібліотеки (1838 р.).
Григорій Федорович був прихильником ідеї вдосконалення суспільства шляхом реформ та впливу на нього засобами літературного і театрального мистецтва. Виступав з пропагандою народної теми в літературі, був переконаний у позастановій цінності особистості.
У 1816-17 рр. разом із Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал «Украинский вестник», де друкував свої перші твори. Це були фейлетони, статті, жартівливі вірші. У 1820-х роках виступив із першими комедіями – "Приезжий из столицы, или суматоха в уездном городе", "Дворянские выборы". Писав українською та російською мовами. Спираючись на літературну традицію, започатковану І. Котляревським, народну пісенність і гумор, написав популярні й досі соціально-побутову комедію «Сватання на Гончарівці» (1835 р.) та п'єсу «Шельменко-денщик» (1840 р.). Українські прозові твори Г. Квітки-Основ'яненка поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні («От тобі і скарб», «Підбрехач», повість «Конотопська відьма» та інші) та сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», «Сердешна Оксана», «Щира любов» тощо). Серед кращих творів російською мовою – «Пан Халявский», «Ганнуся», «Украинцы», «История театра в Харькове» та інші.
Помер у Харкові.
Кращі твори Г. Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. У 1854 р. в Парижі було опубліковано французькою мовою «Сердешну Оксану». Також його твори перекладено на польську, болгарську, чеську та інші мови.
Повісті Г. Квітки-Основ'яненка, сюжети яких розгортаються поза соціальними конфліктами, з ідеально-цнотливими і побожними героями, є типовим зразком українського сентименталізму, а сама творчість Григорія Федоровича справила значний вплив на подальший розвиток української літератури.
Вибрані твори:
|
