|
Там де життя, там й поезія
Біобліографічний покажчик
Творчий та життєвий шлях подільського поета,
педагога, краєзнавця, художника
Дмитра Михайловича Брилінського
|
Щедра Подільська земля на таланти! Багато славетних імен наших земляків вам знайомі. Одним із них і був Дмитро Михайлович Брилінський – людина, яка зробила великий внесок у духовний розвиток нашого краю.
Біобліографічний покажчик містить твори та матеріали про життєвий і творчий шлях подільського письменника Дмитра Михайловича Брилінського. Покажчик мав на меті найповніше зафіксувати творчий доробок Дмитра Михайловича, а також спогади про нього і слово про його твори упродовж його творчого життя.
Книга несе глибокі знання, неповторні відчуття нового.
Книга – то криниця всякої інформації, то ж черпайте із неї джерела рідного слова!
Любіть книжку, любіть мову рідну, любіть всіх рідних, любіть всіх людей, рідний край, Батьківщину!
Дмитро Михайлович Брилінський
Брилінський Дмитро Михайлович народився 10 вересня 1916 року в селі Сирватинці Городоцького району Хмельницької області, в селянській родині. Закінчив Сирватинецьку семирічку, робітничий факультет Кам'янець-Подільського інституту народної освіти у 1935 році, філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту імені М. В. Гоголя у 1939 році.
Ветеран війни. Учасник бойових дій. Кавалер ордена Вітчизняної війни 2 ступеня і медалі « За Відвагу», має інші урядові нагороди.
Працював викладачем Кам'янець – Подільського педагогічного училища,вчителем української мови і літератури, логіки, психології, завучем середньої школи в селі Ливада Городоцького району, також вчителем української мови та літератури в НВК №10 міста Хмельницького.
Відмінник народної освіти України, нагороджений медаллю Антона Макаренка, двома грамотами Міністерства освіти України.
Робсількор з 1936 року. Активний дописувач до газет та журналів. Автор багатьох журнальних статей. Піонер літературного краєзнавства в Україні. Популяризатор літератури рідного краю – Поділля.
Друкувався на сторінках 8 журналів, літературного альманаху «Творче Поділля», збірника «Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю».
Автор книжок «Матеріали до словника подільських говірок», «Словник подільських говірок», поетичних збірок «Снопик», «Загадки», «Україно моя, Україно!», книжки «З людьми і для людей» у співавторстві, упорядник книжок «Український словник власних імен людей», «Імена людей» у співавторстві «Письменники Хмельниччини».
Учасник Всесвітнього форуму українців у Києві в 1992 році. Член Хмельницької міської літературної спілки «Поділля». Лауреат премії імені Богдана Хмельницького в 1996 році.
Автор рукописної повісті «В вихре событий», понад 40 рукописних збірок. На сторінках газети «Русалка Дністрова» надруковані публіцистичні твори «Витязь духу, або місце і роль Бога у творчості Т. Шевченка», «Космос. Бог. Людина».
Після виходу на пенсію Дмитро Михайлович ще 13 років працював на підприємстві «Новатор» художником-оформлювачем. У цеху стінна газета завжди займала 1 місце на заводі. Часто його нагороджували грамотами і преміями. Всього робочого стажу в Дмитра Михайловича 45 років.
Не стало видатного хмельничанина 10 березня 1999 року.
|
|
Дмитро Михайлович з онучками Тетяною та Катрусею. 1998 р. |
В актовому залі Ніжинського педінституту
ім. М. Гоголя. 24 червня 1989 р. |
Дмитро Брилінський у колі сім'ї – дружина Галина Макарівна, діти, онуки. 1998 р.
|
Щиро про Дмитра Михайловича Брилінського…
«Вельмишановний Дмитре Михайловичу!
Одержав від Вас «Словник подільських говірок». Своєю працею Ви допомагаєте відтворити один з найколоритніших діалектів нашої прекрасної мови. Дякую Вам сердечно.»
Олесь Гончар, письменник
(29. 01.1992)
«Вірю, що твій «Словник…» з часом стане настільним у кожного свідомого патріота – подолянина!»
Микола Магера, письменник
(09. 09.1992)
«Ваш труд як краєзнавця ставлю дуже високо. Ви даруєте неоціненне – пам'ять – без найменшої компенсації. То є подвиг духу. На це здатен далеко не кожен.»
Григорій Храпач, письменник
(31.03.1989)
«Про таку людину, як Дмитро Михайлович, можна сказати такими словами: він сіяв розумне, добре, вічне і залишив по собі добру пам'ять…»
Антоніна Яковчик, педагог
(1999 рік)
Пам'яті Дмитра Брилінського
Заснув поет. І березень, як берег
З ріки життя, забрав його собі.
Вже ні один не потривожить шерех.
А день, як друг, схиляється в журбі.
Поет приходить в світ, щоб все віддати,
З собою ж він нічого не бере.
Так він прийшов. І стежка з рути-м'яти,
І молодий, як він колись, орел
|
Не видивлять його і не побачать,
Як не побачим ми і вся рідня.
Та книги, що писав поет, щось значать,
І їх читатимуть у світлі дня.
І пам'ять не померкне – буде жити:
В малюнках, віршах, дітях він не згас.
Умів поет любити і творити.
Заснув навік… Та буде поміж нас.
|
Ніна Шмурікова
Зі спогадів про Д. М. Брилінського
Цікава праця – «Словник подільських говірок». Не називаючи ще її автора, хочеться сказати, що він, автор подарованої нам розвідки, виконав справді подвижницьку, патріотичну й наукову роботу. По-перше, зібраний чималий пласт діалектичної лексики; по-друге, його осмислено, систематизовано та введено, як неоціненний матеріал у нашу мовознавчу науку. Добрим словом згадуватимуть автора «Словника…» і вчителі, і вчені, і всі, хто цікавиться історією, розвитком рідної української мови.
А розглядати мову лише, як мову літературну, відірвано від її основи – діалектів, річ не зовсім вдячна: перша постала, народилася, сповилася й сьогодні живе та росте тільки завдяки вічним, ніколи не міліючим джерелам – народним говорам, діалектам…
Прийшов час сказати й про нашого винуватця, автора репрезентованої праці. Отже, це – Брилінський Дмитро Михайлович. Педагог, учитель, відмінник народної освіти України, фронтовик, ветеран праці, патріот, Людина. Народився Дмитро Михайлович на Хмельниччині, на Поділлі, про яке наша безсмертна Леся сказала: «Красо України, Подолля!...». За плечима в Д. М. Брилінського – семирічка, робітфак, Ніжинський державний педінститут, війна, праця і праця… І як результат невтомної, наполегливої, допитливої, чесної та копіткої праці – «Словник подільських говірок».
Зіновій Бичко, кандидат філологічних наук, доцент, докторант,
Львівський державний університет ім. Івана Франка
Вельмишановний Дмитре Михайловичу!
Ознайомилися з Вашою книжкою «Україно моя, Україно!». Сердечно вітаємо Вас з тим, що Ви, попри свої поважні роки, продовжуєте творити і приносити людям радість. Приємно усвідомлювати, що ваш життєвий шлях сповнений добротворчою діяльністю на педагогічній, дослідницький та літературній ниві. Переконані, Ви слугуєте чудовим прикладом для підростаючого покоління.
З глибокою пошаною і найкращими побажаннями.
В. Чуйко, заступник головного редактора журналу «Дніпро»
Я добре знала Дмитра Михайловича, бо працювала з ним майже 25 років. Любов до педагогічної праці він проніс усе своє життя. Він був високоосвіченим і постійно працював над спадщиною великих педагогів Макаренка, Сухомлинського, запроваджував її в шкільне життя. Його працю гідно відзначали органи освіти: він нагороджений знаком «Відмінник народної освіти» та медаллю ім. Макаренка.
В селі, де він працював, його шанували і любили односельці. Він не просто був учителем української мови та літератури. Дмитро Михайлович був палким патріотом України, був справжнім її сином. Можна без перебільшення сказати, що він боровся за чистоту української мови.
Дуже любив Т. Г. Шевченка, його улюбленою книгою був «Кобзар». Літературний гурток, яким керував Брилінський, здобув славу не тільки в області, а й за її межами. Члени гуртка зав'язали листування з видатними письменниками, які надіслали гуртківцям окремі свої книги з автографами. Це М.Рильський, В.Сосюра, М.Бажан, П.Тичина, Олесь Гончар, Л.Первомайський та багато інших.
Не можна не сказати про літературний доробок Дмитра Михайловича. Дуже багато віршів написав він із шкільного життя. Ми, жінки-вчительки, завжди чекали свята Жінки – 8 березня. В цей день він нас вітав газетою «Вам – трудівниці», в якій щиро, часом у смішній формі, присвячував кожній рядки. Він зробив виставку цих газет за десятиріччя, яку з цікавістю оглядали її відвідувачі.
Дмитро Михайлович мав хист до малювання, його малюнки з побуту односельчан прикрашали історичний музей школи. Багато в чому з ним були ми однодумцями, часто зустрічались. Пам'ятаю, з якою радістю він зустрів проголошення Незалежності України.
Антоніна Яковчик, педагог
Окремі видання творів Д. М. Брилінського
Використанні джерела:
1.З сайту Хмельницької міської централізованої ситеми http://www.cbs.km.ua/
|